Куліш-Зіньків Л.

Бібліотрансформер «Торбинка потіхи маленьким для втіхи»

/до 80-річчя Леоніда Куліша-Зіньківа/

ВІртуальна виставка

Вікторина за творами Леоніда Куліша-Зіньківа

Бібліографічна пам’ятка

для дітей молодшого шкільного віку

Любі друзі!

Пропонуємо вам знайомство з українським поетом-сатириком, гумористом, поетом-піснярем, твори якого рівною мірою складаються із яскравого гумору, доброти, легкої хитринки та поетичності.

Леонід Куліш-Зіньків (справжнє прізвище Куліш) народився 2 травня 1942 року в селі Кричильськ на Рівненщині в простій працьовитій родині Зіновія Івановича та Ганни Федорівни.

У багатодітній сім’ї Леонід був єдиним хлопчиком, тому зростав улюбленцем родини. Неординарною людиною був батько Леоніда – Зіновій Іванович Куліш, який прославився на все село своїм талантом пересмішника. Жителі високо цінували Зіновія як гумориста-імпровізатора. Він настільки міг допекти дотепним словом владу, що не раз доля всієї родини потрапляла під небезпеку. Цей талант перейняв у батька й син Леонід. У 1959 році, ще дев’ятикласником, уперше надрукувався в степанській районній газеті.

Перші поезії Леонід присвятив рідному селу, Поліссю, Вітчизні та юнацькому коханню. У його віршах відчувався подих народної поезії рідного поліського краю. Як і батько, він звернувся до сатири і гумору. У дванадцять років поїхав до Києва, де зустрівся з видавцями гумористичного журналу "Перець". У видавництві його творчість була схвалена позитивно. Згодом на шпальтах журналу з’явилось кілька мініатюр Леоніда.

Після закінчення місцевої школи доля закинула юнака у далекі казахські степи, але туга за рідним краєм та родиною повернула його додому. Три роки працював у місцевій школі, захоплювався краєзнавством і літературою. Згодом вступив на історичний факультет Луцького педагогічного інституту імені Лесі Українки. У Луцьку молодий парубок познайомився з прозаїками та поетами Волині, й відомий поет Володимир Лучук запропонував вірші Леоніда до колективного збірника "Пісня і праця", що вийшов у 1968-му році у видавництві "Каменяр". Саме тут почала розвиватися його літературна стежина. Кожну вільну хвилину Леонід Куліш брав перо й засівав ниву письменними словами. З часом тематика творів ставала різнобарвнішою. Все частіше і частіше Леонід Зіновійович пише для дітей. Поезію його дитячої тематики постійно передає літературна редакція української радіомовної компанії, вони з'являються на сторінках дитячих журналів "Малятко", "Барвінок". Своє літературне сходження розпочав з книги "Як горобчик рахував", а далі одна за одною з різних видавництв почали випурхувати його нові книженята для малят: "Дівонька-кругла голівонька", "Чого мовчала мишка", "Багатий зайчик", "Операція «Гарбуз»", "В гості ящірка ходила". Багата дитяча творчість Леоніда Куліша-Зіньківа й на жанровість. Тут і співанки, і скоромовки, і загадки, і гуморески, і казки.

А які талановиті в Леоніда Куліша-Зіньківа пісні для дітей! На слова цього поета композитори охоче пишуть музичні твори, адже слова самі просяться в нотний зошит. Тісна співпраця єднала поета з композитором Віктором Торчиком, з яким написана гарна лірична пісня "Летять до вирію лелеки", з Петром Банацьким – "Як були ми козаками", з Володимиром Лепешком – "Калачі в печі печу". А відомий харківський композитор Микола Ведмедеря поклав на музику понад п'ятдесят віршів поета-пісняра, зокрема зі збірки дитячих пісень "Танцювали зайчики". У світ вийшло більш як 150 дитячих пісень, із яких найбільш відомі ті, які звучали по радіо і на телебаченні: "Березень", "Чорний котик", "Кицька – кицьку вчила", "Поліська колискова", "Козачок". Пісні друкувалися в газетах "Розкажіть онуку", "Вільне слово", "Дитячий садок", журналах "Малятко". "Пізнайко", у збірках "Барвінчата", "Немає України без калини" та інших.

Любов до людей, до рідного краю сформувала поета. Леонід Зіновійович був прекрасним краєзнавцем, добре знав історію рідного краю. Небайдужою була для нього доля рідної землі, красуні Горині, навколишніх лугів і лісів. На фоні цієї життєдайної краси писав митець чудо-легенди, перекази, які прочитавши один раз – неможливо забути. Це історія рідного краю: "Синій вир", "Мшані кладки", "Погоня", "Турово", "Русявка". Але це ще не все. Його твори перекладали, публікували в Молдові, Словаччині, Канаді (десятьма мовами).

Особливим у творчості видався 1990 рік, коли прийняли Леоніда Куліша до Національної спілки письменників України.

Сьогодні ім'я Леоніда Зіновійовича Куліша-Зіньківа заслужено ставлять у ряд із найвідомішими українськими творцями художнього слова. Не стало поета 27 квітня 2007 року. Його серце перестало битися за вчительським столом в одній із житомирських шкіл, куди його запросили на літературний урок…

У травні 2009 року на фасаді Кричильської ЗОШ І-ІІІ ст., де письменник віддав майже сорок років освітянській праці, була встановлена меморіальна дошка, пізніше – барельєф. На його честь названа вулиця, на якій проживав письменник, також його ім'я носить і навчальний заклад. Роком пізніше започатковано районний огляд-конкурс читців декламаторів, присвячений творчості Леоніда Куліша. З метою збереження та популяризації творчої спадщини письменника засновано премію в галузі дитячої літератури ім. Леоніда Куліша-Зіньківа, а також присвячено Сарненський районний огляд-конкурс читців-декламаторів.

За життя Леоніда Зіновійовича побачили світ 27 збірок. Збірки книг "Колискова від матусі" та "Смішинки для дорослих і Маринки", "Малював олівчик" були опубліковані вже після його смерті.

Пориньмо у веселий захопливий світ творів Леоніда Куліша!

У збірці "Як горобчик рахував" (Як горобчик рахував : вірші, скоромовки, загадки / Л. З. Куліш-Зіньків ; іл. С. І. Іванов. – Львів : Каменяр, 1990. – 31 с. : іл.) високоповажний горобець, запрігши двох раків, прямує до млина, щоб змолотити собі 28 зернин. Довго з відомих причин їхала ця кумпанія, що аж господар не витримав, відкрив скриньку і став помалу рахувати зернятка, скльовуючи їх, поки не залишив жодного. Думаєте, горобець зажурився? Де там:

Хоч ні з чим вернусь до хати,

Та навчився рахувати.

Пропонуємо до вашої уваги добірку кумедних віршованих загадок з відповідями у збірці "Дівонька – кругла голівонька" (Дівонька – кругла голівонька: загадки / Л. З. Куліш-Зіньків ; худож. В. Вальчун. – Дубно : Незабудка, 1991. – 10 с. : іл.)

Насолоджуйтесь загадками про все на світі! Тренуйте свою уважність та кмітливість!

Читаючи твори зі збірки "Чого мовчала мишка? " (Чого мовчала мишка? / Л. З. Куліш-Зіньків ; худож. оформ. М. Данилюк. – Дубно : Незабудка, 1991. – 10 с. : іл.) не можна не звернути уваги на насиченість поезії гумористичними деталями. Це проявляється у несподівано веселому повороті думки, незвичайній кінцівці твору. Як у вірші "Кіт і обід":

Вмивши лапки

І живіт,

Кіт чекає

На обід.

Пів години,

Ще одну…

Каже:

- В нірку

Зазирну…

А із нірки

Хитра та

Сіра мишка

Вигляда.

Ще й сміється:

– Ти ще тут,

Любий котику,

Не схуд?

Тридцять три сороки : лічилки, скоромовки та загадка / Л. З. Куліш-Зіньків ; худож. В. А. Кавун. – К.: Веселка, 1992. – 15 с. : іл.

У збірці зібрано низку відомих гумористичних віршів поета. Завдяки художньому слову, притаманному тільки цьому автору, веселому змісту та коротенькій формі, ви з легкістю зможете вивчати вірші. З перших рядків вони самі закарбовуються в пам’ять. Спробуйте:

Біля озера щодня

Бавить жаба жабеня.

Обіймає лапкою,

Називає жабкою. («Біля озера щодня»)

В гості ящірка ходила : вірші / Л. З. Куліш-Зіньків ; іл. Л. Христевич. – Харків : Ранок, 2002. – 8 с. : іл.

Якщо ви бажаєте повеселитись, то ця збірка саме для вас. Короткі кумедні віршики просто чудові – окрім посміятися самому, їх можна легко завчити напам’ять й розвеселити друзів. Читайте та смійтеся на здоров’я!

В гості ящірка ходила

Й по дорозі хвіст згубила.

Не пустили її в гості,

Кажуть: «Нащо нам безхвості?

Почне хвостик відростати,

Тоді пустимо до хати». («В гості ящірка ходила»)

Хоробрий бобрик: вірші / Л. З. Куліш-Зіньків, Т. В. Полякова ; іл. Л. Христевич. – Харків : Ранок, 2001. – 6 с. : іл.

У книжці на вас чекають гумористичні вірші, які завжди починаються дуже чемно й серйозно. Ви лишень погляньте, чим усе закінчується!

У бобра синочок бобрик

І сміливий, і хоробрий.

Він у річці десять штук

Налякав зубастих щук,

А колючі окуні

Й досі ще тремтять на дні. («Хоробрий бобрик»)

У 2004 році вийшла з друку віршована книжка-розмальовка Л. Куліша "Їхав Березень на возі" (Їхав Березень на возі : вірші та скоромовки / Л. З. Куліш-Зіньків ; І. Нагорна. – Рівне : Азалія, 2004. – 28 с.). Малюнки до книги створила художниця Інна Нагорна. Якщо вам подобається розфарбовувати розмальовки й водночас читати чудові вірші до малюнків, то ця книжечка саме для вас.

Сонячний дощик : вірші та оповідання / Л. З. Куліш-Зіньків ; худож. С. Житник. – Харків : Школа, 2006. – 80 с. : іл.

Золота колекція найкращих творів Леоніда Куліша зібрана у цій книзі. Збірка містить низку найцікавіших поезій, скоромовок, оповідань та казок. Погляньте, яким тонким гумором пройнятий вірш "Хитра мишка":

Мама сварить доню-мишку:

Ти псуєш навіщо книжку?

Я з малюнка, – каже та, –

Хочу вигризти кота.

Разом з тим автор змальовує такі образи, які запам’ятовуються надовго. Це і плаксій, який сіє сльози, вередливий Гриць, який не відпускає з рук мамину спідницю та ін.

А ще потрібно згадати цикл віршенят, як от про "Дванадцять місяців", де доступними художніми засобами передано характерні особливості кожного місяця.

У віршотворенні поет не зупиняється на якомусь одному жанрі. Поряд зі звичними за формою віршами він пише скоромовки, в яких слова і звуки гармонійно сполучаються, переливаючись одне в одне, творячи чудову мелодію. Як от скоромовка :

Павук нитки продає,

Бо вони у нього є.

А купують – їжачки,

Бо у них є голочки.

Чудові казки про тварин зачекались на вас у розділі "Чарівне люстерко". В них маленький борсучок навчить, як врятуватись від вовка за допомогою малюнка, а ховрашок своїм прикладом покаже, що тільки той, хто працює, ніколи не буде голодувати

Колискова від матусі : вірші / Л. З. Куліш-Зіньків ; худож. диз. О. Бабак. – Рівне : Овід, 2007. – 40 с. : іл.

Ця збірка є прикладом неперевершеної майстерності Леоніда Куліша. За допомогою віршів поет розмовляє з маленькими читачами довірливо, серйозно і водночас з доброю посмішкою. Кожен віршик заворожує ніжним і лагідним художнім словом автора. Прочитайте і переконайтесь :

Калиноньку садили ми

У лузі край села.

Щоб пелюстками білими

Весною розцвіла.

А восени прибігли ми

До ніжного куща,

Нас ягідками стиглими

Калина пригоща.(«Калинонька»)

Все жанрове різноманіття поезій поета представлено у збірці "Вибране" (Вибране / Л. З. Куліш-Зіньків. – Рівне, 2012. – 263 с.). У віршах автор дотепно й незлобливо показує різноманітні вади дитячого характеру через тварин. Вереда, замазура, задавака, роззява, ябеда – ось "знамениті" персонажі його чудових віршів. Наприклад, про неохайну дівчинку Мілу, яка не хотіла мити рук :

Наша Міла

Рук не мила,

За сніданок

Вранці сіла…

А які чудові скоромовки, що навчать вас правильної вимови та водночас заставлять сміятися і думати.

Просить слоник носорога:

– Ой, позич-но свого рога.

До неділі прошу –

Тата й маму розсмішу.(« Просить слоник»)

З якою легкістю можна вивчити граматику української мови з допомогою Кулішевої "Веселої граматики", де є такі мінівірші:

Кома зверху –

Це ж бо я.

Як, скажіть, моє ім’я? (Апостроф)

Цікавими є загадки. В них дуже точно охарактеризовано різні явища, та дії ; змальовано предмети та тварини. Ці загадки не тільки розвеселять, але й навчать вас міркувати. Спробуйте відгадати:

Я живу собі в норі,

А гуляю по дворі.

У норі сусід мій – кріт,

На подвір’ї ворог – кіт.(« Незвичайний мешканець»)

Окремо хочеться сказати про Леоніда Куліша як про поета-пісняра. Десятки його віршів покладено на музику, бо й самі твори звучать як чарівна музика. Ось перед вами збірка пісень "Веселі нотки" (Ведмедеря М. О. Веселі нотки : пісні для дітей дошк. та мол. шк. віку / М. О. Ведмедеря, Л. Куліш-Зіньків. – Тернопіль : Посібники і підручники, 2010. – 64 с. : ноти.) відомого українського композитора Миколи Ведмедері, в якій містяться пісні на твори Леоніда Куліша. Тематика пісень різноманітна. Тут пісні про пори року, про тварин та дітей. Вони захоплють своєю ніжність та такою мелодійністю, що прочитавши пару рядків хочеться заспівати. Як-от:

Гойда, гойда, гойдалочка,

Гойдається Наталочка.

Разом з нею мама киця

Гойдалочки не боїться.

Ведмедеря М. Немає України без калини : пісні для дошк. віку та дітей почат. кл. / М. Ведмедеря. – Тернопіль : Підручники і посібники, 2008. – 88 с. : ілюстр., ноти.

У збірці пісень відомого українського композитора Миколи Ведмедері містяться пісні багатьох поетів, в тому числі й Леоніда Куліша. Погляньте, яка мелодійність тексту :

Танцювали зайчики

У гайку,

На сніжку біленькому,

На сніжку.

Вибивали лапками

Гопака,

Хоч мела хурделиця,

Ще й яка!

Гарно побігайчики

Стриб та скік –

Зустрічали зайчики

Новий рік!